![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Хронологія змін органів влади в Україні та їх повноважень
28 червня 1996 року було ухвалено Конституцію України, згідно якої в Україні встановлено президентсько-парламентську форму правління, строк повноважень народних депутатів - 4 роки, чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України.
У 2004 році під час чергових виборів Президента України сталася політична криза.
( Read more... )
Висновки
Слід зауважити, що виборці - громадяни України не голосували за своїх представників у владі з новими повноваженнями, у новій формі правління та з новими строками функціонування, у зв’язку з чим нинішні органи влади переважною більшістю населення та опозицією розглядаються як нелегітимні.
При цьому, В. Янукович, фактично, привласнив владні повноваження, перебудувавши систему органів влади на 100% контроль за функціонуванням всіх гілок влади, хоча такі дії ще в 2005 році визнавались Конституційним судом України як неконституційні.
Зокрема, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2005 від 5 жовтня 2005 року у справі № 1-5/2005 визначено, що «Здійснення народного волевиявлення у зазначених формах безпосередньої демократії є реалізацією народом своєї влади шляхом затвердження відповідних рішень (законів) і формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Виходячи з наведеного Конституційний суд України дійшов висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов'язковими. Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними. Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов'язковими».
Слід окремо зазначити, що згадуючи у цьому рішенні проведену у 2004 році політреформу, Конституційний суд України жодним пунктом не відзначив її неконституційнисть.
З урахуванням викладеного, єдиним інструментом легалізації органів влади в Україні та їх повноважень є одночасне дострокове проведення парламентських та президентських виборів України, на яких виборці - громадяни України зможуть призначити своїх представників в органи влади з компетенцією та на терміни, записані в чинному законодавстві для його подальшого приведення у відповідність зі стандартами дотримання прав і основоположних свобод людини і недопущення випадків узурпації влади.
28 червня 1996 року було ухвалено Конституцію України, згідно якої в Україні встановлено президентсько-парламентську форму правління, строк повноважень народних депутатів - 4 роки, чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України.
У 2004 році під час чергових виборів Президента України сталася політична криза.
( Read more... )
Висновки
Слід зауважити, що виборці - громадяни України не голосували за своїх представників у владі з новими повноваженнями, у новій формі правління та з новими строками функціонування, у зв’язку з чим нинішні органи влади переважною більшістю населення та опозицією розглядаються як нелегітимні.
При цьому, В. Янукович, фактично, привласнив владні повноваження, перебудувавши систему органів влади на 100% контроль за функціонуванням всіх гілок влади, хоча такі дії ще в 2005 році визнавались Конституційним судом України як неконституційні.
Зокрема, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2005 від 5 жовтня 2005 року у справі № 1-5/2005 визначено, що «Здійснення народного волевиявлення у зазначених формах безпосередньої демократії є реалізацією народом своєї влади шляхом затвердження відповідних рішень (законів) і формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Виходячи з наведеного Конституційний суд України дійшов висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов'язковими. Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними. Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов'язковими».
Слід окремо зазначити, що згадуючи у цьому рішенні проведену у 2004 році політреформу, Конституційний суд України жодним пунктом не відзначив її неконституційнисть.
З урахуванням викладеного, єдиним інструментом легалізації органів влади в Україні та їх повноважень є одночасне дострокове проведення парламентських та президентських виборів України, на яких виборці - громадяни України зможуть призначити своїх представників в органи влади з компетенцією та на терміни, записані в чинному законодавстві для його подальшого приведення у відповідність зі стандартами дотримання прав і основоположних свобод людини і недопущення випадків узурпації влади.
