UKRAINIAN POLITICS AND BEYOND

Як, мабуть, всі вже знають, через пів години після закінчення дебатів у США, близько 11-ї ночі, CNN видало своє опитування. За цими даними Клінтон мала 61%, Трамп 27%. Опитування ясно що недостовірне, (11ночі, 521 учвсник, більше 40% опитаних - демократи). Так воно і виявилось.
От тут (http://www.proudcons.com/cnns-post-debate-rigged-poll-busted-here-are-the-real-results/) є з десяток інших опитувань, всі віддають перевагу Трампу, від 80% до 51%, в основному 60:40. Це все ще не цілком достовірні дані, треба чекати Геллопа і Расмусена. Вкид від CNN був, як мінімум, поспішним, але, я думаю, насправді він дав підставини для цілого дня галасу. Для чого і було зроблено.
У зв'язку з цим хотілося б тезово роз'яснити, що насправді відбувається, з точки зору інтересів України і Канади.
1. Треба дуже чітко розуміти, що Клінтон є глобалісткою, а Траип - анти-глобалістом. Я не в конспірологічному контексті, я про пакет резолюцій ООН, Agenda-21, тощо. Глобалістські ідеї включають, як основну компоненту, розмивання, і кінець кінцем, знищення національних кордонів і національних держав. Тобто у випадку України, на сам перед, розмивання і знищення кордону з Росією; у випадку Канади - кордону з США. Доречі, Трюдо вже говорить про відсутність і непотрібність канадської ідентичності. Інший аспект гдобалізму - залучення біженців чужої культури у великих кількостях, і розмивання державоутворюючого етносу. Це те, що ми спостерігаємо в Європі і в Канаді, та й у США також. Програма вся ця приречена, і звучить як марення, якби не було наочних фактів. Питання у тому, на якій стадії цю програму люди зупинять.
2. У Трампа нема чітких принципів зовнішньої політики; він марить, що можна домовитись з Путіним. Я думаю як людина прагматична він швидко, після першого ж "кидка", зрозуміє, де свої, а де чужі. У Клінтон є програма, чисто глобалістська, і є досвід перетворення Середземномор'я від Лівії до Сирії і Іраку на криваву кашу. Щодо України Клінтон продовжуватиме лінію демократичного істеблишменту, тобто - зброї не давати, давати грошей потроху. Треба враховувати, що у Фонд Клінтона зробив чималий внесок (більше 5 мільйонів) Віктор Пінчук. Тобто зпершу Україна матиме певну політичну підтримку США. Але при цьому треба розуміти, що це лише питання часу, коли хтось Путінський кине більше. Тоді доведеться начуватись.
3. Такого механізму щодо Трампу не існує, і якщо Ви прочитаєте, що існує - розшукайте першоджерело, і Ви побачите або лівий блог, або посилання на те, що Трамп продавав квартири росіянам. Ну найзапекліші можуть додати, що за візит до Москви Miss Universe Трампу заплатили, хоч  це і нормальна практика. Я ще бачив звинувачення у тому, що Трамп хотів інвестувати в Росію, "а саме - в провынції Казахстан і Грузія". Я не жартую. Трамп справді двічі пробував увійти на російський ринок, і його двічі не пустили.
4. Зважаючи на сказане українцям не треба особливо нервуватись, а треба спокійно чистити кулемета, бо за кілька місяців ми можемо залишитись з Росією сам на сам на рік - півтора. Треба наводити порядок вдома.

Перше, про вибори. Як щойно сказали на 5-му каналі, неузгоджене висування кандидатів УДАРУ призвело до перемоги 21 кандидата від влади. Тобто - опозиція втратила 21 мандат, влада набула 21, різниця +42 місця у влади відносно опозиції. І це не включає "проблемні" округи. Тобто без ударної діяльності влада більшості не мала б. Більшість була б у опозиції, що включила б, доречі, і УДАР.
Друге. Знову пішла гнила хвиля про "бездіяльну опозицію", 1% що цікавиться політикою, і тому подібне. Це, панове, пропаганда влади, а ті, хто ці думки поширює - пропагандисти, свідомі чи просто "корисні ідіоти". Опозиція працює за умов, коли лідерів ув'язнюють абсолютно безпідставно. Рувень тиску на них в десятки разів вище, ніж на пересічного критика. І півень їхньої інформованості - також. Треба це розуміти. Що можна за таких умов зробити? Напишіть, прошу дуже, тільки конкретно, а не взагалі.
І третє, наостанку, це вже на адресу опозиції. Я просто не розумію чому у ПР проходять без перешкод закиди про "5 років, за які нічого не зробили". По-перше, з цих 5-ти половину при владі була нинішня влада - Янукович і Єхануров. По друге, таки зробили, і лише за два роки уряду Тимошенко: подолали наслідки світової кризи, подолали наслідки банківської кризи, розірвали корупційні схеми в газовому секторі, вийшли на лідерські позиції у ринку зерна, і підготували євроінтеграцію. При чому країну передали з 18млрд.кубів газу в газосховищах в березні(!), і зі зростаючим ВНП. Залишилось лише підпис під євроінтеграцією поставити. Що маємо після 1000 днів Януковича: інфляція, обвал всіх рейтингів, подвоєний зовнішній борг, провал євроінтеграції, зернова криза 2010 року, розвал нафтопереробки, подорожчання хлібу, конфлікт з МВФ, і це лише початок. Далі буде. Я вже не кажу про те, що російське ФСБ в Україні почувається навіть комфортніше, ніж в Росії. Треба про це все говорити.

...нам всем настолько забили баки разговорами о неизбежной победе регионалов, что мы забыли о простой арифметике. На самом деле они в меньшинстве, и даже при участии коми они на грани 226 голосов. То, что сейчас происходит в Первомайске - это и есть оно: Янукович дерется за власть и за выживание. Потому как в региональном стаде есть люди Ахметова и т.д., и единство отнюдь не гарантировано даже при 226 голосах. Нет ни каких других заумных объяснений. Не нужно смотреть на УП, нужно садиться и считать самим по сайту ЦВК, и все проясняется.

...снимаю шляпу. Объединить 8 партий, не попасться ни на одну провокацию, и скоординировать все со Свободой, да в Украине, да под таким давлением - не ожидал. Времени было мало, но теперь есть центр конденсации, и еще не вечер.
Кстати, все разговоры о "перегрызуться" - ерунда. Есть посты Президента, Премьера и Спикера. Вполне возможно договориться, и они могут договариваться.

100% відсщтків підраховано, Яворівський на першомі місці з відривом на 20.000 голосів. От як треба працювати.

Все в один голос говорят, что никто, нигде не встречал никого, кто будет голосовать за ПР. Но социология показывает 24-26% поддержки. При чем не в интернете, а в опросах. В интернете разумная цифра в районе 13%, а потом - набег ботов. О чем я писал раньше.
Так не бывает, где-то тут что-то дурно пахнет, и вполне понятна реакция Королевской. Сегодня бекештна объяснила процедуру: полстеры с листами опроса проводят опрос, заносят результат, расписываются, что все честно по методике, и потом тот же КМИС, или Разумков, или кто еще просто суммирует данные. Вск чкстно и проверяемо. Но все в руках полстеров. А вот если полстеры имеют определенную ориентацию, например - просто назначены Партией Регионов (и попробуют социологи хоть что-то пикнуть) то как раз такие результаты и должны быть. Не так уж много этих полстеров нужно, человек 100-200 по всей Украине.

Наверное я заработался...

Данные поддержки после эфира Шустера на Первом Национальном:
Свобода - 25% (1050 голосов)  
Батькивщина - 25% (1050 голосов)  
ПР  - 19% (815 голосов)
УДАР - 15% (643 голоса)
Коми - 5% (216),  всего 4294 проголосовавших, вполне приличная статистика.

Конец рабочего дня в Киеве на следующий день после эфира:
ПР - 26% (1714, т-е  +664)
Свобода - 25% (1694, т-е +644)
Батькивщина - 22% (1451, +300)
УДАР - 13% (857, +215)
Коми -4% (264, +48), при статистике 6596.

Здесь вот какая штука: если принять соотношение по более новому опросу (26:25:22:15:4), за истинное, то дополнительные 2072 голоса за эти партии должны распределится именно в таком соотношении, т-е: 538 :  518 :  455 :  269 :  83 голоса. Получилось совсем иначе.  

Это можно пояснить только одним образом: цифры ПР, Батькивщины, УДАРА и коми на конец рабочего дня были просто нарисованы, да так, чтобы они соответствовали другим опросам. В свою очередь, это значит что 26% ПР, 22% - Батькивщина, 13% - УДАР, и коммунисты - мимо, есть целевые цифры для режима по партийным спискам. И что соцопросы тоже "рисуют".  Пока не понятно со Свободой.

Реальное соотношение, видимо, ближе к первым цифрам, вероятно с неконтролируемой поправкой на дятлов, которые под заказ голосуют во время эфира. 

В продолжение вот этого.В очередных "откровениях Мелниченко многоразового пользования" говорится о том, что у него есть записи того, что Кучма обсуждал с Потебенько и Обиходом возможное соучастие Тимошенко в убийстве Щербаня. О генезисе записей я уже писал.
Но здесь вот какая штука: Щербаня убили в 1996 году, а записи Мельниченко перекрывают период 1998-2000 годов. Обсуждения убийства как такового у Мельниченко быть не может. В 1998 же году происходил разгром ЕЭСУ. Спрашивается в задаче: в связи с чем во время разгрома бизнеса Тимошенко Кучма обсуждал с прокуратурой убийство (на тот момент - 2-х летней давности) в Донецке? Ответ может быть только один: в то время уже изучалась возможность "повесить" это убийство на Лазаренко и Тимошенко. Речь не могла идти об убийстве как таковом. Слишком много прошло времени. Речь могла идти об использовании факта убийства в сущестовавшем на тот момент "раскладе". Т-е возможность "повесить" убийство Щербаная на Лазаренко и Тимошенко обсуждалась еще при Кучме. Что характерно: судя по откровениям Мельниченко, ничего нового по отношению к 1998 в нынешнем деле нет. Это может значить только одно: в предидущий раз Потебенько, Обиход и Кучма пришли к выводу, что вины Тимошенко нет, и от преследования отказались.  
Таким образом, все, что Мельниченко "выдал на-гора" это констатация факта что вопрос соучастия Тимошенко в убийстве Щербаня уже обсуждался, и уже пришли к выводу, что это недоказуемо.

В общем достаточно общепринятой является точка зрения о том, что примерно с лета 2006 года Ющенко сначала тайно, а потом и открыто сотрудничает с Януковичем. Не смотря на это до сих пор Азаров и Тигипко продолжают плакать и твердить, что проблемы в экономике - дело рук "папередников", хотя на самом деле есть очень простой экономический рецепт: нужно попробовать меньше воровать. Потому как уже показалось дно в котле. Плюс идет обесценивание активов за счет созданного в стране уникального  экономического климата, ЕМНИП на 15-18% за прошлый год. Так и до margin call по всему списку можно доиграться, особенно при учете не только государственного, а полного внешнего долга. Но это так, к слову. 

Так вот, о "папередниках", которые обидели взрослых дядей. С января 2005 до марта 2010 года в Украине было 4 правительства: Тимошенко (8 мес.), Ехануров (11 мес.), Янукович (16 мес.) и снова Тимошенко (27 мес.). На долю Еханурова и Януковича вместе приходится 27 мес (44%), на долю Тимошенко - 35 (56%). Почти поровну,  а если считать c 2006 года, когда сложилась нынешняя конфигурация - то точно поровну.  Если взять за 10 лет, то совсем красиво: "Донецкие" (Янукович/Азаров президент + премьер) 71 мес., а если посчитать и Еханурова - все 82, а Тимошенко - 35, при чем из них 27 самых тяжелых из-за мирового кризиса.
Потому каждый раз как ругнул "папередников" - сразу смотри в зеркало, так как ты сам свой "папередник" и есть.